Павло загинув 15 квітня 2024 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання, за день до свого дня народження – 16 квітня йому мало виповнитися 32 роки. Павло був не лише мужнім воїном, але й активним громадським активістом. До повномасштабного вторгнення він брав участь у багатьох важливих ініціативах, боровся за справедливість та кращу долю України. Був учасником Євромайдану, Революції Гідності, руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», організатором акцій на підтримку Сергія Стерненка та інших небайдужих громадян.
У березні 2022 він займався розбудовою волонтерського центру Сергія Притули та мілітарного напряму фонду. Вже у квітні доєднався до лав ЗСУ, де за свою службу був відзначений низкою державних нагород: відзнакою головнокомандувача «Золотий хрест», указом президента орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою головнокомандувача «Хрест хоробрих», а також нагородною зброєю та нагрудним знаком «Знак пошани». Водночас, варто наголосити і на двох отриманих контузіях, попри які, Павло не здався і продовжував захищати Україну.
Павло Петриченко брав активну учать у звільненні Херсонщини, у запекліших боях на сході України – за Авдіївку, Кліщіївку, Красногорівку. Кількість знищеної ворожої сили та техніки противника вимірювалась сотнями. Павло про це дуже рідко розповідав, проте десятки відео з його «очей» підтверджують всі ці слова на ділі.
Павло Петриченко був командиром відділення БПЛА 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка, у аеророзвідці та безпосередній роботі з ударними дронами, завдяки його злагодженій командній роботі було зірвано сотні атак ворога, а також розвідано чимало критично необхідних даних для ведення війни. Однією з таких історій був порятунок збитих українських пілотів – за що, власне, Павло отримав одну із своїх нагород. Ризикуючи власним життям, із побратимами, вони врятували українських пілотів після підбиття літака, падіння якого Павло помітив під час ведення аеророзвідки.
29 березня 2024 року петиція Петриченка про обмеження роботи онлайн-казино на сайті Офісу президента набрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду, за менш ніж добу.
Павло Петриченко - це справжній Герой, який своїм життям і смертю продемонстрував, що значить любити Україну до останнього подиху. Він назавжди залишиться в наших серцях та памʼяті як взірець мужності, патріотизму та самовідданості.
Слава Україні! Слава Герою!
Twitter | Петиція
23:57